Активне впровадження процесів цифровізації у всіх сферах життєдіяльності є логічним продовженням автоматизації і зростання комфорту як закономірний наслідок науково-технічного прогресу. Такі процеси обумовлено необхідністю оптимізації використання матеріально-технічних ресурсів і природоресурсного потенціалу, що нерозривно пов’язано з постулатами сталого розвитку і принципами зеленої економіки. Це стосується також сектору товарного рослинництва, значимість якого для економіки України посилюється накопиченням структурних зрушень через війну. Актуальність вказаних питань посилюється необхідністю створення умов збереження земельних ресурсів на засадах зеленої економіки та відновлення агроресурсного потенціалу угідь, уражених військовими діями.
Важливість здоров’я ґрунту було визнано на глобальному рівні. Інституціональну основу збереження ґрунтів посилено нещодавно прийнятим Законом ЄС про моніторинг ґрунтів – Директивою Європейського Парламенту та Ради (далі – Директива). Згідно положень Директиви, ЄС у контексті трьох Конвенцій Ріо-де-Жанейро взяв на себе зобов’язання врегулювати управління землями, що постраждали від опустелювання (Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням), сприяти пом’якшенню наслідків зміни клімату (Рамкова конвенція ООН про зміну клімату) і захистити середовище існування біорізноманіття (Конвенція про біологічне різноманіття). Ця ініціатива є ключовим елементом Європейської зеленої угоди та інструментом досягнення цілей політики ЄС щодо кліматичної нейтральності, сталого природокористування та біорізноманіття, нульове забруднення, стійких продовольчих систем, здоров’я та добробуту людей. Пропозиція підтримує зусилля сільськогосподарського сектору в рамках CAP3 з його новими правилами для підвищення екологічної ефективності та стратегічними планами на 2023-2027 роки. У стратегічних планах САР, які подано державами-членами ЄС до Єврокомісії визначено близько 2,5 тисяч заходів з орієнтацією на втілення європейських амбітних екологічних цілей. У свою чергу, Комісія запроваджує систему організаційно-економічних важелів для прискорення їх реалізації. Зокрема, понад 10% прямих виплат ЄС (4 мільярди євро на рік) буде спрямовано на користь малих і середніх виробників з пріоритетом за фермерами-новачками. Такі акценти сприятимуть розвитку віддалених сільських районів та сповільненню їх депопуляції. Але умовою отримання виплат САP є реалізація підвищених екологічних стандартів.
Директивою передбачається створення узгодженої системи моніторингу ґрунтів, яка надаватиме дані про стан агроресурсного потенціалу в усіх державах-членах ЄС як основи створення умов гарантування досягнення здорового стану ґрунтів ЄС до 2050 року. Виконання Директиви буде сприяти запобіганню та пом’якшенню наслідків зміни клімату, активізації біорізноманіття, підвищенню стійкості до стихійних лих і забезпеченню продовольчої безпеки. Для цього всі держави-члени ЄС мають упродовж двох років сформувати систему заходів, необхідних для транспонування директиви й інформувати про це Комісію, яка буде перевіряти їхню достатність.
Вказаним законом запроваджується узгоджена структура моніторингу для надання даних про стан ґрунтів та створюється реєстр забруднених і потенційно забруднених територій. Ці дані будуть оприлюднені відповідно до чинного законодавства, що дозволить Комісії, громадянам, неурядовим організаціям та ін. контролювати виконання зобов’язань щодо поводження із ушкодженими ґрунтами. Для оптимізації зусиль країн щодо організації моніторингу Директивою визначено:
Також визначено положення про звітність, за яким держави-члени мають звітувати перед Комісією кожні 5 років та передбачено оцінку виконання Директиви як основи її перегляду з урахуванням досягнень НТП. У співпраці з Європейським агентством з навколишнього середовища (ЄEA) буде створено цифровий портал даних про здоров’я ґрунту у просторовому форматі з геоприв’язкою. Комісія під своїм управлінням сформує новий комітет для перевірки повноти і відповідності заходів транспонування та посилення дій із моніторингу ґрунтів. ЄЕА запровадить нову інфраструктуру для аналізу звітності, підтримки політики щодо захисту ґрунтів і роботи, необхідної для інтеграції даних про ґрунти в інші сфери політики.
З огляду на євроінтеграційний поступ України, існує потреба активізації національного ґрунтового моніторингу агроугідь з урахуванням вимог розглянутої Директиви при максимальному запровадженні цифровізації та автоматизації. Це відкриває шлях до відновлення і збереження родючості з підвищенням резистентності агроландшафтів до антропогенного навантаження, що підтверджується попередніми оцінками потенціалу поглинання вуглецю на рівні 14 – 14,5 млн т СО2-е. Вказаний ракурс забезпечить прискорене відновлення агроугідь на засадах зеленої економіки для територій, які зазнали ураження військових дій.
агроном-дослідник,
аналітикиня з розрахунків ПГ I.P.Cert
д-р екон. наук, старший науковий співробітник,
Оксана Бутрим
